1Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.

2(Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.)

3Ніякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє, 4а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах, 5в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах, 6в чистоті, в знанню, в довготерпінню, в добрості, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній, 7в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій, 8славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві; 9яко незнані, та познані; яко вмираючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані; 10яко сумні, а завсїди веселі, яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нічого немаючі, а все держучи.

11Уста наші відкрились до вас, Коринтяне,- серця, наші розпросторились. 12Не стіснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших. 13Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.

14Не ходіть у жадному ярмі з невірними , яке бо товаришуванне праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою? 15Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним?

16І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть менї люде.

17Тимже вийдіть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас,

18і буду вам за отця, а ви будете менї за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.