1Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх: 2глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї. 3Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по ділам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять. 4Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх. 5Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять Филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй, 6і люблять перші місця на бенкетах, і перші сідання по школах, 7і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю. 8Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати. 9І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі. 10І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос. 11Більший же між вами нехай буде вам слугою. 12Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.

13Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти. 14Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.

15Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас.

16Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом Церковним, винуватий! 17Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото? 18І: Хто клясти меть ся жертівнею, нічого, хто ж покленеть ся даром, що на нїм, винуватий. 19Дурні й слїпі: що бо більше: дар, їй жертівня, що осьвячує дар? 20Оце ж, хто клснеть ся жертівнею, кленсть ся нею і всїм, що зверху неї. 21І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй. 22І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.

23Горе вам, письменппки та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати. 24Проводпрі слїпі, що відціджуєте комара, верблюда ж глитаєте.

25Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди. 26Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.

27Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в середині ж повні кісток мертвих і всякої нечисти. 28Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.

29Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників, 30і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків. 31Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків. 32І ви доповнюйте міру батьків ваших. 33Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекельного?

34Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город: 35щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею. 36Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.

37Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирав курчат своїх під крила, й не схотїли! 38Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий. 39Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословенyyy (39a) в імя Господнє!