1І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступилиученикиЙого, показати Йому будівлю церковну. 2Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.

3Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?

4І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас. 5Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих. 6Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець. 7Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях. 8Все ж се почин горя.

9Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого. 10І тоді поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидіти муть одно одного. 11І багато лжепророків устане, й введуть многих. 12І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих. 13Хто ж видержить до останку, той спасеть ся. 14І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.

15Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк стоячу на місці сьвятому (хто читав нехай розуміє), 16тодї, хто в Юдеї, нехай втікає на гори; 17хто на криші, нехай не влазить узяти що з хати своєї; 18і хто в полі, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою. 19Горе ж важким і годуючим під той час! 20Молїть ся ж, щоб не довелось вам утікати зимою, анї в суботу: 21буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде. 22І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї. 23Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри. 24Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних. 25Оце ж наперед сказав я вам. 26Коли ж скажуть вам: Ось він у пустині; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри. 27Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого. 28Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.

29І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся. 30І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою. 31І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.

32Від смоківниці ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листе, знайте, що близько літо. 33Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима. 34Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся. 35Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

36Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій. 37Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого. 38Бо, як буди за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег, 39та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого. 40Тоді буде двоє в полі; один візьметь ся, а один зоставить ся. 41Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.

42Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде. 43Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї. 44Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.

45Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору? 46Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так. 47Істино глаголю вам: Що поставить його над усім добром своїм. 48А которий лукавий слуга казати ме в серці своїм: Забарить ся мій пан прийти, 49та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями; 50то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відав, 51та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.