1І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї. 2Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні. 3Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тілесні ви й хиба не чоловічим робом ходите? 4Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тілесні ви?

5Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь. 6Я посадив, Аполос поливав, Бог ж зростив. 7Тим то ніщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог. 8Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм труді. 9Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.

10По благодаті Божій, даній мені, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дпвить ся, як він будує. 11Иншої бо підвалини ніхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос. 12Коли ж хто будує на сій підвалині з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, - 13кожного діло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огні відкриеть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує. 14Коди робота встоїть, хто вибудував - прийме нагороду. 15Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.

16Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас ? 17Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.

18Нехай ніхто себе не обманює. Коли хто між вами здасть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим. 19Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх. 20І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні. 21Тимже нїхто нехай не хвалить ся в людях; все бо ваше: 22Чи то Павел, чи Аполос, чи Кифа, чи сьвіт, чи життє, чи смерть, чи теперішнє, чи будуче, - все ваше, 23ви ж Христові, а Христос Божий.