1А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окреме, 2й персобразивсь перед ними: й сяяло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло. 3Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним. 4Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї. 5Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте. 6Зачувши се ученнки, припали лицем до землї, й полякались вельми. 7І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь. 8Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса.

9І, як сходили вони з гори, нака. зав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нікому про сю із'яву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих. 10І питали в Него ученики Його кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду? 11Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе. 12Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотіли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них. 13Тоді зрозуміли ученики, що глаголав їм про Иоана Хрестителя.

14І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи: 15Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду. 16І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його. 17Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведіть менї його сюди. 18І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу.

19Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самоті: Чом не змогли ми вигнати його? 20Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцій горі: Перейди звідсіля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам. 21Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом.

22Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям; 23і вбють Його, а третього дня Він устане. І засудили вони вельми.

24Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини? 25Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого! земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих? 26Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні. 27Тільки ж, щоб не блазнити нам Їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.