1Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи, 2котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею, 3і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи. 4І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.

5Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреем, а Тот, хто глаголав до Нього: "Син мій еси Ти, я сьогоднї породив Тебе."

6Яко ж і инде глаголе: "Ти еси священик по вік по чину Мелхиседековому."

7Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзмп, і почуто Його за страх (Його перед Богом). 8Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів, 9і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього, 10і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому.

11Про котрого маємо велике слово, та важко його висловити; тому що ви немочні стали слухом: 12Бо коди вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі. 13Усякий бо, що вживав (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малолїток. 14Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.