1Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отці наші всі під хмарою були, і всі через море переходили; 2і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі; 3і всі ту саму їжу духовну їли; 4і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос 5Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустині.

6Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали. 7Анї ідослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посідали люде їсти й пити і встали грати. 8Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайпять три тисячі. 9Анї спокутуймо Христа, яко ак деякі з тих спокутували, та й погинули від гадюк. 10Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя. 11Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов. 12Тимже, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав. 13Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.

14Тим, любі моі, втікайте від ідолського служення. 15Яко мудрим глаголю; судіть, що я глаголю: 16Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общенне крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового? 17Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось. 18Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї? 19що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь всть? 20Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів. 21Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській. 22Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?

23Все менї можна, та не все на користь; все мені можна, та не все збудовує. 24Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого. 25Все, що на торгу продасть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти. 26Бо Господня земля і повня її. 27Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нічого не сумнячись задля совісти. 28Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її. 29Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вілність моя судити маеть ся від совісти другого? 30Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що мені хулу приймати (за те), за що дякую?

31Оце ж, чи то їсте, чи пете, чи що инше робите, все на славу Божу робіть. 32Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій, 33яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.