1Не судїть, щоб вас не суджено. 2Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся. 3Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш? 4Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї? 5Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.

6Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.

7Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам: 8кожен бо, хто просить, одержує і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють. 9Або, чи в між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя? 10або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку? 11Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?

12Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робить їм; се бо єсть закон і пророки.

13Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелі, й багацько таких, що ними входять: 14вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.

15Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі. 16Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків? 17Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий. 18Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго. 19Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь. 20Оце ж по овощам їх познаете їх.

21Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. 22Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ас імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили? 23І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.

24Оттим же, всякий, хто слухав сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що вбудував свій будинок на камені; 25і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї. 26А всякий, хто слухав сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що вбудував свій будинок на піску; 27і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.

28І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його: 29бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.